Дозвіл на роботу

Дозвіл на роботу дозволяє працівникам без німецького громадянства займатися професійною діяльністю в Німеччині.

Дозвіл на роботу не є окремим документом, а є записом у документах на проживання. Запис може мати такий вигляд:

• Дозволена оплачувана робота: дозволена будь-яка діяльність за наймом або самозайнятість.

• Працевлаштування дозволено: дозволено будь-яке працевлаштування або працевлаштування за умови сплати внесків на соціальне страхування.

• Конкретно визначена діяльність: дозволена лише конкретно визначена праця у конкретного роботодавця. Зміна виду діяльності або роботодавця можлива лише з дозволу імміграційної служби.

• Працевлаштування тільки з попереднього дозволу імміграційної служби: У цьому випадку дозвіл на працевлаштування необхідно отримати у відповідному імміграційному органі перед початком роботи.

Працевлаштування за наймом також може бути обмежене, наприклад, за кількістю годин.

Дозвіл на проживання сам по собі не є дозволом на роботу. Це повинно бути чітко зазначено. Електронний дозвіл на перебування подібний до посвідчення особи.

ПРИМІТКА: На іноземців без дозволу на проживання поширюється заборона на оплачувану роботу за умови отримання дозволу.

Громадянам Європейського Союзу не потрібен дозвіл на працевлаштування. Вони мають необмежений доступ до німецького ринку праці і можуть бути працевлаштовані за тими ж правилами, що й німецькі працівники. Також можлива самозайнятість.

ПРИМІТКА: Громадяни Великої Британії більше не є громадянами ЄС після Brexit. Однак, якщо вони вже проживали в Німеччині до 31 грудня 2020 року, вони можуть продовжувати працювати тут без обмежень у часі.

Як частина Європейської економічної зони (ЄЕЗ), громадяни Ісландії, Ліхтенштейну та Норвегії користуються такою ж свободою пересування, як і громадяни ЄС. Їм не потрібен ні дозвіл на проживання, ні дозвіл на роботу.

Те саме стосується і громадян Швейцарії. Це регулюється Угодою про вільне пересування осіб між Швейцарією та країнами-членами ЄС (AFMP). Громадяни Швейцарії, які бажають залишитися в країні довше, ніж на три місяці , можуть подати заяву на отримання електронного дозволу на проживання.

Іноземці, які мають посвідку на постійне проживання, також не потребують дозволу на працевлаштування. У ньому вже є запис "Дозволяється працевлаштування за наймом".

Члени сім'ї, які приїжджають разом з вами мають право займатися будь-якою оплачуваною роботою з моменту видачі дозволу на перебування.

Заяву на отримання дозволу на працевлаштування потрібно подавати до управління у справах іноземців . Він перевірить, чи може бути виданий дозвіл. Однією з вимог є наявність конкретної пропозиції роботи.

Часто необхідно також отримати згоду Федерального агентства зайнятості . Роботодавці зобов'язані надавати інформацію Федеральному агентству зайнятості. Неправильна інформація може призвести до штрафів.

Більше інформації про це можна знайти тут.

Іноземець може бути працевлаштований лише за наявності дозволу на працевлаштування. Тому роботодавець повинен ретельно перевірити дозвіл на проживання.

Роботодавець також повинен зберігати копію дозволу на проживання, щоб у разі потреби її можна було пред'явити.

У разі дострокового розірвання трудових відносин необхідно протягом 4 тижнів повідомити про це Управління у справах іноземців.